Мета статті – дослідити потенціал регіонів для провадження конвергенційної платформи агроцифрової кооперації в процесі сталого розвитку. Методика дослідження. Використано методи аналізу і синтезу, теоретичного узагальнення, абстрактнологічний метод, зокрема прийоми індукції та дедукції (при уточненні категоріально-понятійного апарату дослідження), когнітивного моделювання (при визначенні основних сфер агроцифрової платформи та їх взаємодії). Для обробки статистичної інформації та економіко-математичного моделювання застосовано сучасне комп’ютерне програмне забезпечення. За основною гіпотезою дослідження, запропоновану платформу агроцифрової кооперації для конвергенції регіонів необхідно поділити на чотири умовні сфери, регіони України – на три умовні кластери. Результати дослідження. У процесі дослідження виділено та проаналізовано основні складові, їх сукупний вплив та взаємодію у процесі агропромислового виробництва на регіональному рівні. Обрані показники розподілено на чотири окремих сфери сталого розвитку: «ресурсне забезпечення», «виробнича діяльність», «соціальний розвиток», «екологічний стан». Елементи наукової новизни. Представлено авторську концепцію агроцифрової кооперації, яка, на відміну від наявних, враховує особливості взаємодії у системі чинників агропромислового виробництва на регіональному рівні та передбачає формування чотирьох окремих сфер сталого розвитку. Практична значущість. Діяльність агроцифрової платформи стане базисом підвищення вартості та іміджу бренду «Зроблено в Україні», що неможливо без відповідності всіх без винятку виробників високим стандартам якості продукції та ведення бізнесу. Впровадження платформи агроцифрової кооперації, з одного боку, дає змогу розширити експортні ринки для вітчизняних агропромислових товарів, тоді як з іншого – успішно конкурувати на внутрішньому ринку з компаніями-імпортерами. Табл.: 1. Рис.: 4. Бібліогр.: 14
платформа агроцифрової кооперація; сфери сталого розвитку; агропромислове виробництво; потенціал; міжрегіональні об’єднання; кластери