Мета статті − проаналізувати положення вітчизняних нормативно-правових актів щодо використання та змістовної інтерпретації поняття «сільські території» («сільська місцевість») під кутом розгляду як об’єкта управління. Методика дослідження. Теоретичним базисом статті слугували діалектичний метод пізнання й системний метод в управлінні розвитком складових сільських територій України та положення нормативно-правових актів з регламентації даних питань. У процесі дослідження використано функціональний та порівняльний аналіз. Результати дослідження. Проаналізовано практику використання та змістовну інтерпретацію поняття «сільські території» («сільська місцевість») з аналізом характеристики по чотирьох нормативно-правових актах держави. Встановлено використання трьох критеріїв для характеристики цих термінів − територіального, виробничого та поселенського. Елементи наукової новизни. Запропоновано диференціювати підхід до інтерпретації поняття «сільські території» («сільська місцевість») при підготовці профільних і непрофільних нормативно-правових актів та наведено приклади відповідної їх характеристики. Практична значущість. Диференціювання підходу та критеріїв для характеристики поняття «сільські території» («сільська місцевість») у процесі підготовки профільних і непрофільних нормативно-правових актів сприятиме раціоналізації законотворчої роботи та більш чіткому визначенню складових частин даних територій як об’єктів управління. Бібліогр.: 26
сільські території; сільська місцевість; управління; адміністративно-територіальна одиниця; об’єкт управління; суб’єкт управління; нормативно-правова діяльність