Мета статті – обґрунтувати удосконалення практичних засад реалізації антикризового управління в сільськогосподарських підприємствах через запровадження внутрішніх і зовнішніх стабілізаційних механізмів, а також на основі диференціації превентивних, реакційних і посткризових моделей управлінського впливу з урахуванням стадії виникнення та перебігу кризи. Методика дослідження. Використано методи: діалектичний метод пізнання, що дозволив дослідити практику впровадження антикризового управління в сільськогосподарських підприємствах з урахуванням причиннонаслідкових зв'язків виникнення й поглиблення криз; системний підхід для визначення оптимальних антикризових механізмів у превентивному, реакційному та посткризовому управлінні, ретроспективного аналізу при оцінюванні ключових індикаторів прояву кризових явищ і дестабілізаційних процесів у сільськогосподарських підприємствах, кластерного аналізу для оцінювання масштабів дестабілізації, статистичного аналізу, зокрема рядів динаміки, середніх і відносних величин, індексний, порівняння та інші для оцінки динаміки та особливостей перебігу криз. Результати дослідження. Розглянуто практику антикризового управління в сільськогосподарських підприємствах. Виявлено специфічні, нетипові для інших сфер економіки та галузей економічної діяльності, чинники виникнення криз. Встановлено особливості прояву криз у діяльності сільськогосподарських підприємств. На основі авторської методики дослідження виявлено, що переважним чином кризові явища і дестабілізація проявляються у діяльності сільськогосподарських підприємств низькою інтенсивністю використання капіталу та інвестиційних процесів, незадовільним рівнем трудового й експортного потенціалу, застарілим основним капіталом, інколи ціновим диспаритетом, а також недостатньо високою ефективністю використання капіталу та поглибленням фінансових ризиків. За результатами кластерного аналізу оцінено масштаби впливу кризових явищ і дестабілізаційних процесів на діяльність сільськогосподарських підприємств. Доведено необхідність запровадження цілісної системи антикризового управління або окремих елементів антикризових заходів для значної частки сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовано доцільність одночасного запровадження внутрішніх і зовнішніх антикризових механізмів. Особливу увагу приділено формуванню внутрішніх антикризових механізмів шляхом їх диференціації на превентивні, реакційні і посткризові залежно від фази перебігу кризи та її впливу на роботу сільськогосподарського підприємства. Обґрунтовано мету, індикатори та сукупність основних антикризових заходів у межах кожного з виділених внутрішніх механізмів. Показано загальні засади запровадження зовнішніх механізмів антикризового впливу з боку держави. Елементи наукової новизни. Запропоновано науково-методичний підхід до удосконалення антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами на основі виділення превентивних, реакційних і посткризових механізмів залежно від фази та глибини кризових явищ і дестабілізаційних процесів. Виявлено й систематизовано специфічні чинники виникнення криз у діяльності сільськогосподарських підприємств. Досліджено особливості прояву криз та оцінено масштаби дестабілізації. Виділено ключові проблеми, з якими стикаються сільськогосподарські підприємства на кожній фазі перебігу кризи та обґрунтовано ключові індикатори, що про них сигналізують. Запропоновано сукупність антикризових заходів у межах реалізації превентивного, реакційного і посткризового механізмів. Запропоновано підходи до забезпечення зовнішнього стабілізаційного впливу на діяльність господарюючих суб’єктів у сільському господарстві з боку держави. Практична значущість. Запропоновано підходи до запровадження превентивних, реакційних та посткризових механізмів антикризового управління в сільськогосподарських підприємствах. Визначено принципи реалізації механізмів зовнішнього антикризового впливу. Це дозволить забезпечити виважене і своєчасне реагування господарюючих суб’єктів на виникнення й поглиблення криз з урахування їх глибини та фази. В кінцевому результаті практична реалізація запропонованих підходів дозволить стабілізувати діяльність сільськогосподарських підприємств, запобігатиме втраті ними фінансової стійкості і платоспроможності, сприятиме підвищенню ефективності господарювання. Рис.: 2. Бібліогр.: 11
антикризове управління; криза; дестабілізація; антикризові заходи; зовнішні механізми антикризового впливу; внутрішні механізми антикризового управління; сільськогосподарські підприємства.