Мета статті – проаналізувати ступінь забезпеченості потужностями для зберігання зерна в Україні, обґрунтувати доцільність такого зберігання для продажу продукції в майбутньому періоді та запропонувати методичний підхід до визначення й оцінювання економічної вигоди від цієї логістичної операції за відповідні часові проміжки. Методика дослідження. Використано такі методи дослідження: монографічний (при дослідженні рівня тарифів на зберігання по окремих елеваторах); розрахунково-конструктивний (при визначенні економічної вигоди від зберігання продукції за різні часові проміжки); порівняння (для оцінювання економічної вигоди за різного курсу долара до гривні); абстрактно-логічний (при здійсненні узагальнень, формулювання висновків і рекомендацій). Результати дослідження. Визначено ступінь забезпеченості аграрних підприємств потужностями для зберігання сільськогосподарської продукції по областях України, розраховано дефіцит в них і можливий термін його покриття. Визначено економічний ефект від зберігання кукурудзи за різні часові проміжки майбутнього періоду за різними варіантами: за умов продажу зерна на зовнішньому і внутрішньому ринках; за фактичної волативної динаміки курсу долара до гривні і за його стабілізації; обґрунтовано відповідні рекомендації цього аспекта дослідження. Елементи наукової новизни. Поглиблено теоретичні засади щодо окреслення меж доцільності зберігання сільськогосподарської продукції і розроблено методику визначення економічної ефективності такого зберігання, як важливого складника логістики. Практична значущість. Одержані основні результати дослідження мають прикладну спрямованість і можуть бути використані підприємствами для визначення економічної доцільності зберігання продукції в різні часові проміжки майбутнього періоду та вибору ринку збуту продукції – зовнішнього чи внутрішнього. Табл.: 7. Бібліогр.: 14
потужності зі зберігання; ціна; економічний ефект від зберігання; курс валют; тарифи на зберігання