ISSN 2413-2322 (Online)

ISSN 2221-1055 (Print)

УДК: 338.436.33:332.133.6 DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202001121
Наукова дискусія

Теорія і методологія кластерного розвитку АПК / Гусаков Є.В. // Економіка АПК. - 2020. - № 1 - С. 121

Мета статті – обґрунтувати теоретичні засади та розкрити методологічні характеристики кластерного розвитку агропромислового комплексу. Методика дослідження. Застосовувалися наступні наукові методи: монографічний, системного і порівняльного аналізу, абстрактно-логічний і нормативний. Результати дослідження. Сформульовано десять основних принципів розробки та реалізації кластерної політики стосовно галузі АПК: принцип наукового забезпечення, принцип системності організації АПК, принцип комплексності побудови АПК, принцип перспективності розвитку АПК та ін. Виявлено ряд обмежень, які перешкоджають поширенню у сфері АПК кластерних структур (відсутність спеціального законодавства, відсутність довгострокової позитивної практики, відсутність системних наукових досліджень і т. п.), а також ряд факторів, які дають право швидко розгортати кластерні процеси і нівелювати стримуючі фактори (наявність великого історичного досвіду формування різних форм кооперації та інтеграції, розроблено основи теорії та практики створення продовольчих і продуктових компаній в новітній час та ін.). Відповідно позитивні фактори при їх залученні можуть значно переважати над стримуючими і послідовно їх нівелювати. У контексті цього опрацьовано оціночні критерії та показники створення конкурентоспроможних кластерних об'єднань в АПК. Елементи наукової новизни. Сформульовано нове визначення кластеризації АПК, як мегакластерної системи, наукова новизна якого полягає в тому, що в одному формулюванні відображені – цільова кооперація та інтеграція суб'єктів, багаторівневий і багатоаспектний склад учасників, націленість на дотримання економічних інтересів суб'єктів, необхідність раціонального використання ресурсів, можливість оперативного перерозподілу ресурсів, націленість на стратегічну конкурентоспроможність. Практична значущість. Кластерна політика стосовно сфери АПК має певну етапність, де на кожному переділі мають місце свої особливості кооперації та інтеграції. Для цього розроблено відповідну дорожню карту послідовності етапів кластеризації. У розвиток дорожньої карти опрацьовано ефекти функціонування кластерних систем в АПК (залучення інвестицій, сталий розвиток техніко-технологічної бази, оптимізація співвідношення різних видів ресурсів та ін.). На підставі їх сформульовано можливі показники для забезпечення адекватної оцінки стану і результатів кластеризації АПК. Табл.: 1. Рис.: 1. Бібліогр.: 11.
Ключові слова: агропромисловий комплекс; кластер; збалансоване ресурсне забезпечення; системність організації; оптимальність інфраструктури; дорожня карта кластерної політики

Список використаних джерел

  1. Александрова Л. А. Инновационный потенциал кластеризации аграрной экономики. Аграрный потенциал в системе продовольственного обеспечения: теория и практика : материалы Всерос. науч.-практ. конф. (г. Ульяновск, 21–22 июня 2016 г.) / Ульян. гос. с.-х. акад. ; редкол.: В. А. Исайчев (гл. ред.), Н. Р. Александрова. Ульяновск, 2016. Ч. 1. С. 18–24.
  2. Антонова Н. И. Агропромышленный кластер как инструмент развития отрасли. Продовольственная безопасность, импортозамещение и социально-экономические проблемы развития АПК : материалы междунар. науч.-практ. конф. (г. Новосибирск, 9–10 июня 2016 г.) / Сиб. федер. науч. центр агробиотехнологий РАН [и др.]. Новосибирск, 2016. С. 78–82.
  3. Гусаков В. Г. Механизмы конкурентоспособного развития АПК Беларуси в условиях функционирования ЕЭП и ЕврАзЭС / В. Г. Гусаков [и др.] ; Нац. акад. наук Беларуси, Ин-т систем. исслед. в АПК. Минск : Беларус. навука, 2014. 277 с.
  4. Гусаков Е. Методологические подходы к построению и развитию АПК как мегакластера. Наука и инновации. 2019. № 10 (200). С. 26–31.
  5. Пахомова А. А., Пахомов А. П. Перспективы создания агропродовольственного кластера Ростовской области. Никоновские чтения – 2011. Глобализация и аграрная экономика России: тенденции, возможные стратегии и риски / Рос. акад. с.-х. наук, Всерос. ин-т аграр. проблем и информатики, Рос. гос. аграр. ун-т – МСХА ; редкол.: И. Н. Буздалов [и др.]. Москва, 2011. С. 120–122.
  6. Сердобинцев Д. В., Сорокина Л. В., Бекетова Е. С. Интеграция предприятий молочнопродуктового подкомплекса на основе кластерного подхода. Аграр. наука. 2012. № 8. С. 2–4.
  7. Porter M. E. Clusters and the new economics of competition. Harvard Business Rev. 1998. Vol. 76, № 6. P. 77–90.
  8. Roelandt T. J. A., Hertog D. Cluster analysis and cluster-based policy making in OECD countries: an introduction to the theme. Boosting innovation: the cluster approach / OECD. – Paris, 1999. P. 9–26.
  9. Schmitz H. On the clustering of small firms. IDC Bull. 1992. Vol. 23, № 3. P. 64–69.
  10. Ushachyov I. G. A management system – the basis of the implementation of innovative development model of the Russian agro-industrial complex. Agro-industrial complex: economy. New Zealand Management. 2013. № 1. P. 13.
  11. Van den Berg L., Braun E., Van Winden W. Growth clusters in European cities: an integral approach. Urban Studies. 2001. Vol. 38, № 1. P. 185–205.
Читати статтю: ekonomikaapk_2020_01_p_121_130.pdf