ISSN 2413-2322 (Online)

ISSN 2221-1055 (Print)

УДК: 338.4 DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202003072
Інноваційна діяльність та інтелектуальний капітал

Втрати продовольства як індикатор збалансованості інноваційних процесів у продовольчому ланцюгу / Коваленко О.В., Лисенко Г.П. // Економіка АПК. - 2020. - № 3 - С. 72

Мета статті – оцінити вплив інноваційно-інвестиційних процесів на скорочення втрат продовольства у виробничо-збутових ланцюгах та обсягів відходів виробництва харчових продуктів; обґрунтувати чинники, здатні впливати на прогрес країни у зменшенні втрат продовольства та відходів виробництва харчових продуктів. Методика дослідження. У процесі дослідження використано методи системного узагальнення та емпіричний (для комплексної оцінки сучасного стану інноваційних процесів у харчовій промисловості на етапах продовольчого ланцюга), метод лінійної регресії (для визначення залежності індексу втрат і відходів харчових продуктів від чинників, що можуть вплинути на їх скорочення), аналітичний, порівняння та абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень та формулювання висновків). Результати дослідження. Здійснено оцінку втрат харчових продуктів від їх проходження етапами продовольчого ланцюга за допомогою Індексу Ласпейреса (FLI), що дає можливість оцінити прогрес агропродовольчого сектору в зниженні втрат. Визначено, що у 2018 р. вартісні втрати харчових продуктів були на 12,6% більші, ніж у 2010 р., а єдиними галузями харчової промисловості, які спромоглися скоротити свої збитки, стали галузі з виробництва цукру, олії та яєць. Починаючи з 2014 р. і дотепер обсяг відходів від виробництва харчових продуктів також має тенденцію до зростання. Агропродовольчий сектор України потребує інноваційної модернізації, адже через недостатній рівень впровадження інноваційних процесів на етапах продовольчого ланцюга Україна щорічно втрачає тисячі тонн харчових продуктів. Елементи наукової новизни. Виявлено тісний зв’язок між індексом втрат харчових продуктів та рівнем капітальних інвестицій у харчову промисловість і сільське господарство. Збільшення капітальних інвестицій зумовлює скорочення втрат продовольства при транспортуванні та зберіганні харчових продуктів. Зростання іноземних інвестицій у харчову промисловість, зокрема інвестицій на інноваційне оновлення виробництва (придбання машин, обладнання та програмного забезпечення), має тісний зв’язок із скороченням рівня відходів від виробництва харчових продуктів. Практична значущість. Результати досліджень мають науково-практичний характер і містять інформацію щодо ефективності системи контролю втрат харчових продуктів на етапах продовольчого ланцюга в Україні. Наведено чинники, що можуть впливати на зниження втрат відходів. Отримані результати слугують базою для подальших наукових досліджень, прогнозування розвитку харчової промисловості та сільського господарства, прийняття рішень щодо державної підтримки розвитку їх основних галузей. Табл.: 3. Рис.: 3. Бібліогр.: 13.
Ключові слова: продовольчий ланцюг; втрати харчових продуктів; відходи виробництва харчових продуктів; харчова промисловість; інноваційні процеси; модернізація

Список використаних джерел

  1. Бабич М. М. Виклики та масштаби проблеми втрат продовольства та харчових відходів у світовому вимірі. World Science. 2018. № 5(33), Vol. 4. С. 4-9.
  2. Жуковська В. М. Соціоекологічна відповідальність підприємств ритейлу у скороченні харчових відходів та втрат. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2017. Вип. 6(1). С. 78-83.
  3. Інноваційна діяльність в аграрній сфері: інституціональний аспект : монографія / Саблук П. Т. та ін. Київ : ННЦ «Ін-т аграр. економіки», 2010. 704 c.
  4. Коваленко О. В., Лисенко Г. П. Потенціал матеріально-сировинних ресурсів у виробничих ланцюгах основних галузей харчової промисловості. Продовольчі ресурси. 2018. № 11. С. 62-79.
  5. Седікова І. О., Дьяченко Ю. В. Шляхи зниження продовольчих втрат та харчових відходів. Економіка харчової промисловості. 2019. Т. 11. Вип. 4. С. 98-104.
  6. Сичевський М. П., Юзефович А. Е. Розвиток харчової промисловості: акценти державної політики. Економіка АПК. 2014. № 7. С. 46-52.
  7. Сичевський М. П., Коваленко O. В. Чинники інноваційної конкурентоспроможності харчової промисловості в контексті глобалізації. Економіка АПК. 2016. № 11. С. 60-67.
  8. Харчова промисловість України: стратегічні аспекти розвитку : монографія / [Я. М. Гадзало та ін.] ; за заг. ред. Я. М. Гадзала. Київ : Аграрна наука, 2016. 378 с.
  9. FAO. The State of Food and Agriculture 2019. Moving forward on food loss and waste reduction. Rome. 2019. URL: http://www.fao.org/3/ca6030en/ca6030en.pdf.
  10. Gebhardt S., Thomas R. Nutritive Value of Foods. Beltsville, Maryland: U.S. Department of Agriculture, Agricultural Research Service, Home and Garden Bulletin. 2002. 98 p. URL: https://naldc.nal.usda.gov/download/CAT11131126/PDF.
  11. Kovalenko O., Verbytskyi S., Lysenko H. Evaluation of effectiveness of innovative modernization of food industry. The Scientifi c Journal of Cahul State University “Bogdan Petriceicu Hasdeu” Economic and Engineering Studies. 2017. 2(2). P. 50-56.
  12. Rejinders L., Soret S. Quantification of the environmental impact of different dietary protein choices. The American Journal of Clinical Nutrition. 2003. Vol. 78, Issue 3. Pр. 664-668.
  13. Searchinger T. et al. The Great Balancing Act. Working Paper, Installment 1 of Creating a Sustainable Food Future. Washington: World Resources Institute. 2013. 16 p. URL : http://pdf.wri.org/great_balancing_act.pdf.