ISSN 2413-2322 (Online)

ISSN 2221-1055 (Print)

УДК: 332.1:330.15 DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202004006
Економіка агропромислового виробництва

Управління ризиками глобальних змін клімату в агропромисловому комплексі України / Нечипоренко О.М. // Економіка АПК. - 2020. - № 4 - С. 6

Мета статті – висвітлити взаємовплив змін клімату й агропромислового виробництва та його наслідки для продовольчої безпеки, розкрити можливі стратегії управління ризиками погодних аномалій, запропонувати алгоритм розробки політики адаптації до кліматичної кризи. Методика дослідження. У процесі дослідження використано сукупність загальнонаукових методів емпіричного дослідження в поєднанні із загальнологічними методами. Монографічний – застосований при опрацюванні вітчизняних і зарубіжних публікацій з даної проблематики. Системний підхід (системний аналіз і синтез) – для виявлення взаємної залежності й впливів змін клімату на аграрне виробництво та продовольчу безпеку. Метод ідеалізації залучено для осмислення можливих складових стратегії управління ризиками кліматичних аномалій. Абстрактно-логічний — для визначення ключових заходів адаптації сільського господарства до кліматичної кризи та пом’якшення його впливів на концентрацію парникових газів. Результати дослідження. Проаналізовано вплив сільського господарства України на обсяги антропогенних викидів, систематизовано фактичні наслідки кліматичних змін для аграрного виробництва, визначено імперативи стратегії управління ризиками аномальних погодних явищ, які, окрім нарощування продуктивності й дохідності, передбачають адаптацію та підвищення стійкості до змін клімату, а також пом’якшення їх впливів через скорочення або припинення шкідливих викидів, рекомендовано порядок формування політики адаптації. Елементи наукової новизни. З урахуванням соціально-економічного стану сфери аграрного виробництва набули подальшого розвитку методичні підходи до визначення стратегії адаптації та управління ризиками зміни клімату. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані агровиробниками і керівниками місцевих органів влади для оцінки причин та наслідків глобального потепління й екстремальних погодних явищ, а також для формування політики адаптації до них. Рис.: 4. Бібліогр.: 20.
Ключові слова: клімат; глобальне потепління; викиди парникових газів; низьковуглецевий розвиток; управління ризиками; адаптація; пом’якшення впливу

Список використаних джерел

  1. AR5 Изменение климата 2014: воздействия, адаптация и уязвимость. Глоссарий. Межправительственная группа экспертов по изменению климата / Джон Агард, E. Лиза, Ф. Шиппер и др. URL : https://www.ipcc.ch//site/assets/uploads/2018/02/AR5_WGII_glossary_RU.pdf (дата звернення: 13.12.2019).
  2. Глобальное потепление на 1,5 °C. Резюме для политиков / ред.: В. Массон-Дельмотт, П. Чжай, Г. О. Пёртнер, Д. Робертс, Д. Ски, П. Р. Шукла и др. МГЭИК. 2019. URL : https://www.ipcc.ch/site/assets/uploads/sites/2/2019/09/IPCC-Special-Report-1.5-SPM_ru.pdf.
  3. Добровидова О. Антропогенное изменение климата показали по стандарту пяти сигм. N+1 Интернет-издание. URL : https://nplus1.ru/news/2019/02/27/five-sigmas-climate-change (дата звернення: 27.02.2019).
  4. Доклад о разрыве в уровнях выбросов 2019 года. Программа Организации Объединенных Наций по окружающей бреде. Найроби: ЮНЕП. 2019. URL : https://wedocs.unep.org/bitstream/handle/20.500.11822/30798/EGR19ESRU.pdf (дата звернення: 03.03.2020).
  5. Козаченко О. Цього року липень став найспекотнішим місяцем за всю історію метеоспостережень. Бабель. URL : https://thebabel.com.ua/news/34385-u-comu-roci-lipen-stav-nayspekotnishim-misyacem-na-planeti (дата звернення: 16.08.2019).
  6. МГЭИК обновляет методологию для кадастров парниковых газов / Пресс-релиз МГЭИК от 13 мая 2019 года. URL : https://www.ipcc.ch/site/assets/uploads/2019/05/2019Refinment-PR-ru.pdf (дата звернення: 20.03.2020).
  7. Нечипоренко О. М. Трансформації системи управління у зрошуваному землеробстві : монографія. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2018. 392 с.
  8. Перепадя О. Учасники саміту ЄС досягли компромісу щодо «кліматично нейтральної зони». Deutsche Welle. URL : https://p.dw.com/p/3UjG7 (дата звернення: 13.12.2019).
  9. Під ударом стихії. Landlord. URL : https://landlord.ua/wp-content/page/pid-udarom-stykhii-iak-mihruiut-klimatychni-zony-v-ukraini (дата звернення: 02.04.2020).
  10. Проєкт Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990-2018 роки. Міністерство енергетики та захисту довкілля – офіційний портал. URL : https://menr.gov.ua/news/34928.html (дата звернення: 25.03.2020).
  11. Руководящие принципы национальных инвентаризаций парниковых газов / ред.: С. Игглестон, Л. Буэндиа, К. Мива, Т. Нгара, К. Танабе. МГЭИК. 2006. URL : https://www.ipcc-nggip.iges.or.jp/public/2006gl/russian/index.html (дата звернення: 05.03.2020).
  12. Сайко В. Ф. Землеробство в контексті змін клімату. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства УААН». 2008. Спецвипуск. С. 3-14. URL : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/znpzeml_2008_ Spets.vip._3.pdf.
  13. Cостояние рынков сельскохозяйственной продукции. Торговля сельскохозяйственной продукцией, изменение климата и продовольственная безопасность. Рим: ФАO. 2018. URL : http://www.fao.org/3/I9542RU/i9542ru.pdf (дата звернення: 10.03.2020).
  14. Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Міністерство енергетики та захисту довкілля – офіційний портал. URL : https://menr.gov.ua/files/docs/Proekt/LEDS_ua_last.pdf (дата звернення: 02.02.2020).
  15. Тараріко О. Г. SWOT-аналіз і аналіз прогалин (GAP-аналіз) політик, програм, планів і законодавчих актів у галузі сільського господарства та підготовка рекомендацій щодо їх удосконалення відповідно до положень Конвенцій Ріо. Херсон : ФОП Грінь Д.С., 2016. 102 с.
  16. Україна отримала найнижчу оцінку у рейтингу скорочення викидів парникових газів. Центр екологічних ініціатив “Екодія”. URL : https://ecoaction.org.ua/ukraina-otrymala-najnyzhchu-otsinku-skorochennia-vykydiv.html (дата звернення: 16.01.2020).
  17. Управление рисками экстремальных явлений и бедствий для содействия адаптации к изменению климата. Резюме для политиков / ред.: К. Б. Филд, В. Баррос, Т. Ф. Стокер, Ц. Дахэ, Д. Д. Доккен, К. Л. Эби и др. МГЭИК. 2012. URL : https://www.ipcc.ch/site/assets/uploads/2018/03/IPCC_SREX_RU_web-1.pdf.
  18. Шевченко О. Сучасні шляхи врегулювання глобальної зміни клімату. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини. 2018. № 47-48. С. 70-77. URL : http://journals.iir.kiev.ua/index.php/knu/article/viewFile/3589/3264 (дата звернення: 26.02.2020).
  19. Bizikova L., Crawford E., Nijnik M. et al. Climate change adaptation planning in agriculture: processes, experiences and lessons learned from early adapters. Mitig Adapt Strateg Glob Change. 2014. № 19. P. 411-430. https://doi.org/10.1007/s11027-012-9440-0
  20. Rogelj J., Shindell D., Jiang К., Fifita S., Forster P., Ginzburg V., Handa С., Kheshgi Н., Kobayashi S., Kriegler Е., Mundaca L., Séférian R. and Vilariño M.V. Mitigation Pathways Compatible with 1.5°C in the Context of Sustainable Development. 2018. URL : https://www.ipcc.ch/site/assets/uploads/sites/2/2019/05/SR15_Chapter2_Low_Res.pdf (дата звернення: 05.02.2020).
Читати статтю: ekonomikaapk_2020_4_p_6_16.pdf