ISSN 2413-2322 (Online)

ISSN 2221-1055 (Print)

УДК: 330.34:303 DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202006113
Наукова дискусія

Методичні підходи та прикладні оцінки інклюзивного сільського розвитку / Киризюк С.В. // Економіка АПК. - 2020. - № 6 - С. 113

Мета статті – обґрунтувати теоретико-методологічні положення інклюзивного сільського розвитку й розробити методичні рекомендації для оцінювання відповідності соціальних, економічних і політичних змін у сільському просторі основам інклюзивного розвитку. Методика дослідження. За методологічну базу при розробленні досліджуваної проблеми слугували положення концепцій інклюзивного зростання та розвитку, а також сільського розвитку. При цьому використано методи: аналізу та синтезу (для дослідження сутності та основних положень інклюзивного сільського розвитку), порівняльного аналізу (для аналізу методів розробки інтегральних індексів та визначення їх переваг і недоліків); статистичні (для розрахунків інтегрального індексу інклюзивного сільського розвитку). Результати дослідження. Удосконалено теоретико-методологічні основи інклюзивного сільського розвитку й розроблено методичні підходи до його оцінки. Запропонований методичний підхід ґрунтується на вимірюванні інклюзивного сільського розвитку у двох площинах: секторальному вимірі, який включає політичну, соціальну й економічну складові інклюзії; компонентний вимір, що оцінює інклюзію на рівні доступу, якості та розподілу благ і послуг. Проаналізовано існуючі методичні підходи щодо розробки інтегральних індексів, що можуть бути використані для цілей вимірювання інклюзивного сільського розвитку. Враховуючи переваги й недоліки доступних методів, а також можливості їх застосування для цілей дослідження, обґрунтовано доцільність використання методу зважених сум для інтегрального оцінювання інклюзивного сільського розвитку. Як метод нормування індикаторів використано нормативний підхід.* Встановлено, що відставання за рівнем інклюзивності розвитку в сільській місцевості становить -0,073, або -11,7% від національних показників. При цьому варіація відхилень між складовими секторальної інклюзії вища, ніж між елементами компонентної інклюзії. У секторальному вимірі найбільше відхилення індексів порівняно з національними показниками спостерігається за соціальною інклюзією (-0,122, або -16,3%), найменше – за політичною (-0,04, або -6,8%). Варіація відхилень від національних показників за видами нерівності загального доступу, якості та розподілу благ і послуг – за компонентною інклюзією, має менший діапазон: -9,2…-13,2%. Елементи наукової новизни. Удосконалено теоретичні положення інклюзивного сільського розвитку й запропоновано методичний підхід для його оцінки на основі застосування двовимірної матриці індикаторів, яка включає три секторальні виміри (політичну, соціальну та економічну) і три компонентні виміри інклюзивності (за доступністю, якістю й розподілом суспільних благ і послуг). Практична значущість. Розроблений методичний підхід може бути використаний для моніторингу виконання програмних документів у сфері сталого розвитку, впровадження політики сільського та інклюзивного розвитку. Гнучкість методичного підходу щодо використання різних наборів індикаторів дозволяє використовувати його і на рівні ОТГ, що планується обґрунтувати й апробувати в наступних публікаціях. Табл.: 3. Рис.: 1. Бібліогр.:13.
Ключові слова: інклюзія; сільський розвиток; методика; інтегральний індекс; оцінка

Список використаних джерел

  1. Бородіна О. М., Прокопа І. В. Інклюзивний сільський розвиток: науковий дискурс. Економіка і прогнозування. 2019. № 1. С. 70-85.
  2. Ємельяненко Л. М., Петюх В. М., Дзензелюк К. В. Інтегральна оцінка інклюзивного розвитку в Україні на національному та місцевому рівнях. Економіка та держава. 2019. № 6. С. 4-10.
  3. Задоя О. А. Інструменти та напрями реалізації стратегії інклюзивного розвитку в Україні. Академічний огляд. 2019. № 2(51). С. 5-12.
  4. Кожина А. В. Теорія інклюзивного місцевого розвитку та її взаємозв’язок з теоріями територіального розвитку. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 22. С. 102-109.
  5. Кожина А. В. Фактори інклюзивного місцевого розвитку: підходи до класифікації. Вісник НАДУ. Серія: Державне управління. 2018. № 4. С. 21-30.
  6. Манцуров І. Г. Інклюзивний розвиток як основа протидії глобальним викликам сьогодення. Економіка України. 2018. № 10(683). С. 71-87.
  7. Прогнімак О. Д. Інклюзивний розвиток України: перешкоди VS перспективи. Економічний вісник Донбасу. 2018. № 1(51). С. 187-197.
  8. Сапун К. В., Селезньова Р. В. Концепція інклюзивного зростання в економіці. URL : http://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/download/5489/5516.
  9. Харазішвілі Ю. М., Дронь Є. В. Проблеми інтегрального оцінювання та стратегічні пріоритети інноваційного розвитку України. URL : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/vkpnuen_2015_10_20.pdf.
  10. Цілі сталого розвитку Україна 2019. Гідна праця та економічне зростання: моніторинговий звіт. URL : https://me.gov.ua/Documents/Download?id=17228c37-95e0-4a6d-bbc0-119826a9f032.
  11. Цілі сталого розвитку Україна 2019: моніторинговий звіт. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/menu/st_rozv/publ/ SDGs-MonitoringReport_v08_24.09.2019.pdf.
  12. Beatty C., Crisp R., Gore T. An inclusive growth monitor for measuring relationship between poverty and growth. JRF, 2016. 44 p.
  13. Benner C., Pastor M. Inclusive economy indicators: framework and indicator recommendations, 2016. 33 p.