Мета статті – обґрунтувати теоретико-методологічні засади визначення місця соціального капіталу в розвитку аграрної сфери, а також чинники, що впливають на його формування.
Методика дослідження. У процесі дослідження використано діалектичні методи пізнання процесів і явищ, в тому числі монографічний метод (аналіз наукових здобутків українських й іноземних учених щодо проблем розвитку соціального капіталу), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків), метод аналізу ієрархій (визначення значущості чинників, що формують соціальний капітал).
Результати дослідження. Досліджено ключові концепції поняття соціального капіталу, сформульовано власну авторську дефініцію. Здійснено структуризацію видових ознак соціального капіталу. Розглянуто соціальний капітал як сукупність складових (довіри, норм, соціальних мереж), які виступають засобом горизонтального і вертикального зв’язку між елементами ієрархічної системи національної економіки та її окремих сфер діяльності. На основі застосування методу аналізу ієрархій доведено, що на формування соціального капіталу найбільший вплив виявляють особисті та сімейні відносини, інституційна довіра та умови життя.
Елементи наукової новизни. Сформульовано авторську дефініцію поняття соціального капіталу, визначено його видові ознаки, особливості прояву на різних рівнях ієрархічної системи національної економіки та її сфер, зокрема аграрної, а також чинники, які найбільшою мірою впливають на його формування.
Практична значущість. Одержані результати дозволять визначити аспекти формування і використання соціального капіталу аграрної сфери як своєрідного базису розбудови сільських територій та аграрного підприємництва.
Соціальний капітал; видові ознаки соціального капіталу; аграрний соціальний капітал; інституціональний контекст; довіра; норми; соціальні мережі; метод аналізу ієрархій.