Мета статті – розширити методологічний інструментарій оцінки ризику в аудиті з розробкою алгоритму управління ризиком відповідно до завдань щодо забезпечення сталого розвитку сільських територій.
Методика дослідження. Використано загальнонаукові й специфічні методи дослідження, зокрема: абстрагування, індукції та дедукції, порівняння – для вивчення організаційно-методологічних засад оцінки аудиторських ризиків; графічний – для вивчення моделей і стратегій розвитку оцінки ризиків в аудиті; аналізу та синтезу – в процесі виявлення можливостей розширення методологічного інструментарію оцінки ризику в аудиті.
Результати дослідження. Визначено невід’ємні обмеження, що входять до професійної діяльності аудитора та впливають на рівень аудиторського ризику. Розглянуто види і комбінації ризиків, які використовуються для розрахунку аудиторського ризику, ставлячи акцент на певному аспекті процедур контролю та консультування.
Елементи наукової новизни. Запропоновано категорію компромісного ризику, що полягає в готовності аудитора визнати ймовірність викривлення даних, які складають загальну інформаційну базу перевірки, включаючи структуровані та неструктуровані відомості, отримані з різних джерел, що сукупно позначається на кінцевому висновку та професійному судженні аудитора. Окреслено чотири рівні управління компромісного ризику, які сукупно характеризують механізм його управління, зважаючи на первісно задані параметри об’єкта перевірки, що дозволяє сформувати програму коригувальних заходів для отримання найбільш прийнятного результату.
Практична значущість. Розширення методів оцінки ризику, що сприяє переходу на новий рівень інформаційного управління в межах аудиторської перевірки, акцентуючи увагу на консалтинговій стороні аудиту, як інструменті досягнення мети забезпечення сталого розвитку.
Аудит; ризики; методологічний інструментарій; оцінка; сільські території.