Мета статті – визначити та обгрунтувати систему показників капіталізації лісової галузі як чинника підвищення її конкурентоспроможності. Методика дослідження. Використано емпіричний метод (щодо оцінки показників рівня капіталізації лісогосподарського комплексу в динаміці), синтезу (визначено проблеми та напрями підвищення капіталізації лісової галузі), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків). Результати дослідження. Розкрито особливості лісогосподарської діяльності та наведено класифікацію суб’єктів господарювання лісової галузі залежно від регіональних особливостей, зокрема, лісоресурсного потенціалу на них та географічного місцерозташування. Запропоновано шляхи щодо можливості підвищення рівня капіталізації (як чинника росту конкурентоспроможності) лісової галузі через запровадження низки організаційно-технічних та управлінських новацій, серед яких диверсифікація видів діяльності, пріоритетні напрями співпраці з органами місцевого самоврядування та із суб'єктами агропромислового комплексу. Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку висновки щодо особливостей інвестиційної привабливості лісової галузі як необхідного чинника підвищення рівня капіталізації, узагальнено позитивні й негативні тенденції в контексті перспектив підвищення рівня капіталізації лісогосподарського комплексу. Для цього визначено і досліджено систему показників капіталізації лісового господарства та надано розрахунок кожного з них у динаміці. Практична значущість. Встановлено необхідність застосування відносних критеріїв діагностування конкурентоспроможності лісового сектору економіки. Внесено пропозиції щодо переліку відповідних критеріїв. Табл.: 1. Бібліогр.: 10
лісове господарство; капіталізація; показник; лісові ресурси; конкурентоспроможність; інфраструктура.